СТАНЬ НАСТАВНИКОМ – ЗМІНИ ЖИТТЯ ДИТИНИ

Стати наставником означає стати турботливим, дорослим другом, готовим підтримати дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківськогопіклування (ПБП), свій час, знання і досвід. Наставник повинен мати повних 18 років, бажання допомагати іншим, слухати, бути терплячим і, звісно, любити дітей.

На практиці це виглядає так: за людиною, яка бажає стати наставником, закріплюється одна дитина-сирота чи дитина ПБП, до якої, щонайменше чотири рази в місяць, слід приїздити в інтернатний заклад, проводити з нею час, гратися, спілкуватися, вчити елементарним навичкам життя. Наприклад, приготувати разом їжу, розповісти про економію коштів, поговорити про майбутню професію, допомогти в особистих проблемах чи конфліктах. Словом, підготувати дитину до дорослого самостійного життя та соціальної адаптації.

Щодо віку – це можуть бути діти від 0 до 18 років. Як правило, для наставництва обирають дітей з 8 до 18 років, у цьому віці діти вже здатні багато чого зрозуміти й усвідомлювати.

Для успішної взаємодії Наставнику потрібно:

• Щире бажання для спілкування з дитиною чи підлітком;
• Поважати дитину;
• Активно слухати;
• Проявляти емпатію;
• Шукати рішення та можливості;
• Бути гнучким і відкритим.

Під час вашого спілкування з дитиною, спільного обговорення цінностей, інтересів та цілей, ви неодмінно побачите ваш позитивний вплив на життя дитини. Ви також дізнаєтесь багато нового про себе. Наставництво є взаємною наукою та зростом.

Наставництво приносить особливі плоди.

В якості Наставника ви будете:

• Позитивно впливати на життя дитини;
• Дізнаватись багато нового про себе;
• Віддавати і в той же час вкладати в майбутнє;
• Насичено проводити час.

Чому це так важливо?

Найчастіше таким дітям допомагають волонтери чи спонсори. Як правило, привозять одяг, цукерки, іграшки, організовують цілі шоу та свята. Ясна річ, це необхідно. Однак, для дітей в даних умовах вкрай важливішою є психологічна підтримка та звичайні дружні відносини, те чого за гроші не купиш – спілкування, увага та спільні ігри, можливість отримати пораду, вирішити проблему, бути захищеним.

Але найбільша проблема полягає в тому, що ці діти залишаються надзвичайно самотніми, поряд з ними немає нікого, до кого б вони могли звернутися за допомогою.

Якщо Вас зацікавило, то за детальною інформацією Ви можете звернутись до Люботинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.