Що необхідно знати про сказ.

       Ця страшна хвороба відома людству багато років. Найбільшу якість у вивченні цього захворювання внесли безсмертні відкриття Луї Пастера, який у 1881 році виявив, що збудник сказу локалізується  у центральній нервовій системі хворого. Вчений довів це шляхом введення слини хворих на сказ тварин під тверду мозкову оболонку піддослідних кроликів, в результаті так званого фіксованого вірусу і запропонував науковообгрунтований метод запобігання сказу. Він відкрив у Парижіпершу станцію для щеплень проти сказу. Заце вдячні парижани поставили Луї Пастеру пам`ятник ще за його життя.

      Для вивчення методики запобіжних щеплень від сказу російський вчений Ілля Мечников відразу відрядив до Парижу свого співробітника Миколу Гамалію, який уже через півроку організував в Одесі другу у світі і першу в Росії та Україні Пастерівську станцію для щеплення проти сказу.

    Понад 30 років триває епізоотія сказу природного типу в Європі,  основними джерелами якого є дикі мясоїдні тварини, головним чином лисиці. Епіцентром епізоотії є залишаються країни Східної Європи-Україна, Литва, Латвія, Білорусь, Росія, Хорватія. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, перш за все, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і навіть удень з`являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин.

     За даними Мінестерства охорони здоровя України, останнім часом в нашій країні збільшилась кількість випадків захворювань на сказ. Зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або  унаслідок попадання її слини на свіжі рани, подряпини шкіри або слизові оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижаків (вовки, лисиці-41,4%), домашніх (коти-21,8, собаки-15,3%), а також сільськогосподарських тварин(20,2%).

     У разі вчасного звертання постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антиробічною вакциною, яка попереджає захворювання і врятовує життя. Уразі несвоєчасного проведення вакцинації після укусу інфікованої тварини хвороба закінчується смертю.

    Медики наголошують, що до лікаря слід звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, оскільки при проявах кліничних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.

Інкубаціоний період сказу досить тривалий – в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). Перші ознаки хвороби виникають піздно, коли в мозгу вже відбулися  руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування прблематичним. Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.

Однією з головних причин, що приводитьдо захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність пройти профілактичне лікування вакциною. Крім того, причиною смерті від цього страшногозахворювання стають пізне звернення до фахівців і отже, піздній початок лікування, а також перерване профілактичне лікування або порушення режиму поведінки щепленого у період проведення щеплень (вживання алкоголю).

Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрілого контакту з твариною можуть запобігти розвитку сказу практично на 100%.

Якщо Вас укусила тварина аб слина потрапила на Вашу шкіру чи слизові оболонки, головне – не панікувати! Швидко промийте рану (подряпину) водою з милом і зверніться до травмопункту. Не зволікайте жодної хвилини! Єдиним захистом від хвороби є щеплення, причому воно не має протипоказань!

Якщо Вас укусила домашня тварина, з`ясуйте ім`я та адресу її господаря. Це необхідно для того, щоб ветеринар міг спостерігати за станом тварини 10 діб від моменту укусу.

       Профілактика цього смертельно небезпечного захворювання та заходи боротьби з ним полягають у щорічній вакцінації домашніх тварин від сказу.

      Кожній людині, щоб запобігти захворювання на сказ і смерті, необхідно дотримуватися наступних правил:

-не контактуйте з бездомними і дикими тваринами, розповідайте дітям про небезпеку таких контактів;

-при укусі або ослиненні підозрілою твариною промийте рану теплою кип`яченою водою, а потім змажте її йодом. Уважно оглядайте дитину після прогулянки або контакту з підозрілою твариною;

-своєчасно робіть своїм домашнім тваринам щеплення проти сказу.

Лікар епідеміолог                                                              Білецька І.В.

Люботинського міського

 лабораторного відділення