Ціллю проведення такого заходу є підвищення інформованості населення планети про захворювання серця і судин, фактори ризику та методи профілактики. У партнерстві з ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи в більше ніж 100 країнах світу. В програму Дня серця входять масові перевірки здоров’я, публічні лекції, наукові форуми, виставки, концерти, фестивалі, організовані прогулянки та спортивні змагання.
Боротьба із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та їх попередження є надзвичайно важливими у всьому світі. За даними ВООЗ хвороби системи кровообігу щороку забирають до 17,5 мільйонів людських життів у світі і, на жаль, число таких смертей постійно зростає. Ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання - лідируючі причини смерті в світі. Очікується, що вони збережуть цю позицію до 2030 р., коли, у відповідності до прогнозу, ІХС (ішемічна хвороба серця) та інсульти будуть викликати більш чверті усіх смертей. Ця проблема по різному зачіпає країни в залежності від рівня доходу. Більше 80% випадків смерті від хвороб серця і судин відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, майже в однаковій мірі серед чоловіків і жінок.
Ситуація є критичною: нагадаємо, серцево-судинні захворювання є причиною 67% усіх смертей українців. Хвороби системи кровообігу кожного року забирають понад 400 тисяч людських життів. До переліку таких захворювань відносяться ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), захворювання периферичних артерій, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність. У Франції і Японії, наприклад, ця складова в структурі летальності дорівнює 29%, в США- 31%. Виходить, що у нас вирує епідемія серцево-судинних захворювань, з якою необхідно вести боротьбу.
Наявність у людини серцево-судинних захворювань – це не вирок. В першу чергу необхідно проводити активну профілактику. Людям треба розповідати, як будувати своє життя, що треба робити, щоб суттєво знизити ризик захворіти. Серед цих заходів важливе місце займає активна санітарно-просвітницька робота серед населення, поінформованість населення про фактори ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням через засоби масової інформації, соціальна реклама та пропаганда здорового способу життя.
Серед мешканців області у 2018 році зареєстровано вперше в житті 2699 випадків гострого інфаркту міокарда проти 2751 випадку у 2017 році. На диспансерному обліку на кінець 2018 року перебували 1630 осіб з приводу перенесеного гострого інфаркту міокарда. Ішемічна хвороба серця має високий рівень поширеності і діагностується майже у кожної п’ятої дорослої людини. У Харківській області серед усього населення на кінець 2018 року зареєстровано 523002 хворих на ішемічну хворобу серця. У минулому році було виявлено 33719 нових випадків захворювання, у 2017 році – 37571 випадок. Під диспансерним наглядом на кінець 2018 року перебувало 435473 хворих (83% від зареєстрованої кількості випадків).
Ішемічна хвороба серця (ІХС) – патологічний стан, що характеризується абсолютним або відносним порушенням кровопостачання міокарда внаслідок уражения коронарних артерій серця (згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров''я, 1965 р.)1. Основними етіологічними факторами ІХС є: атеросклероз коронарних артерій, спазм коронарних артерій. На розвиток атеросклерозу, в тому числі коронарних артерій, впливає спосіб життя, наявність деяких особливостей обміну речовин і захворювань або патологічних станів, які в сукупності визначають як фактори ризику ІХС. Найбільш значними з них є: паління, цукровий діабет, ожиріння, наявність ІХС у близьких родичів, низька физична активність. Вірогідність розвитку ІХС підвищується при комбінації двох, трьох та більше з перелічених факторів ризику, особливо при малорухомому способі життя. Відповідно до сучасної класифікації І.х.с. виділяють такі її клінічні форми: стенокардія (стенокардія напруги, спонтанна стенокардія); інфаркт міокарда (великоосередковий, дрібноосередковий); постінфарктний кардіосклероз; порушення серцевого ритму; серцева недостатність, раптова коронарна смерть. Крім того, на сьогодні виділяють безбольову (німу) ішемію, мікроваскулярну (дистальну) І.х.с., нові ішемічні синдроми (глушливий міокард, гібернація міокарда, ішемічне прекондиціонування міокарда). Основним патогенетичним фактором є атеросклеротичне ураження коронарних артерій. У міру накопичення ліпідів у стінці судини порушується ендотеліальна функція, виникають виразки і розриви фіброзного покриву бляшки. Це призводить до утворення тромбоцитарних агрегатів і мікротромбів. Найбільш частим проявом хронічної І.х.с. є стенокардія, що характеризується нападами загруднинного болю, нерідко у поєднанні з почуттям страху та супутніми розладами низки вегетативних функцій. Фізична напруга і нервово-психічні переживання спричиняють виникнення нападів. Провідними ознаками стенокардії є больовий синдром, відчуття стиснення за грудиною. Рідше біль відчувається в епігастральній ділянці. Біль може віддавати у плече, ліву лопатку, руку, іноді — в нижню щелепу. Тривалість болю при стенокардії становить 2–10 хв. Частота нападів значно варіює — від декількох на день до окремих епізодів зі «світлими» проміжками. Напади можуть частішати (прогресуюча стенокардія) або, навпаки, поступово зменшуватися і зникати.
В Харківській області на кінець 2018 року налічувалось 134438 хворих на стенокардію, на кінець 2017 року – 145591 хворий. Виявлено вперше в житті у 2018 році 6044 випадки стенокардії, у 2017 році – 7006. На диспансерному обліку на кінець 2018 року перебувало 117142 хворих, або 87% від їх загальної кількості.
Щоб ішемічна хвороба серця трансформувалась в інфаркт, інколи непотрібно ніяких провокуючих факторів. Інфаркт міокарда – це ураження серцевого м`яза, викликане гострим порушенням його кровопостачання.
Симптоми гострого інфаркту міокарда:
Дуже сильний пекучий, стискуючий біль за грудиною, що не зникає понад 15 хвилин після прийому ліків;
Біль між лопатками, відчуття болю у лівій руці, шиї та нижній щелепі;
задишка, питливість, нудота, блювання;
запаморочення,слабкість;
При появі будь-яких із цих ознак не можна зволікати, треба негайно викликати швидку, адже медичну допомогу потрібно надати протягом перших 2 годин від початку симптомів. Чим раніше розпочати лікування, тим воно ефективніше.
Яким чином можна зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань?
Для цього необхідно регулярно займатися фізичними вправами, відмовитися від паління тютюну, дотримуватися правил здорового харчування, підтримувати вагу тіла в нормі та уникати надмірного вживання алкоголю. Слід відмовитися від куріння дома, щоб позбавити дітей та інших членів родини від пасивного куріння. Навіть 30 хвилин помірних фізичних навантажень п’ять разів на тиждень можуть знизити ризик хвороб серця та інсульту. Крім того, рекомендується ввести в раціон якомога більше фруктів і овочів. Фахівці радять зменшити вживання здоби, солодощів, готувати здорову їжу для дітей, обмежити споживання кухонної солі, використовувати маленьку тарілку, споживати їжу невеличкими порціями, але часто.
Усім чоловікам старше 40 років та жінкам, починаючи з 50 років, потрібно хоча раз на 2 роки вимірювати рівень холестерину і глюкози. Якщо ж у найближчих родичів були інфаркти міокарда чи інсульти, або при наявності гіпертонічної хвороби, ожиріння, особливо особам, які палять, це варто робити незалежно від віку.
Для людей, які вже пережили інфаркт міокарда існує підвищений ризик виникнення повторного інфаркту, та цей ризик може бути значно знижений за допомогою адекватної терапії препаратами, котрі необхідно приймати безперервно протягом всього життя – аспірин, гіпохолестеринемічні (статини) та інші (за наявності супутніх захворювань, які підвищують серцево-судинний ризик). Крім того, для лікування хвороб серця іноді потрібні хірургічні втручання.
Для збереження свого життя, запобігання різних ускладнень вже існуючих хвороб необхідно вчасно звернутися по допомогу до лікаря, який зможе призначити відповідне лікування. Ні в якому випадку не можна займатися самолікуванням чи приймати ліки лише під час загострення хвороби.
В державі в останні часи почалась боротьба із серцево-судинними захворюваннями: з 2017 року в України в повному обсязі почала діяти Урядова програма безоплатного стентування для пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги: придбані у рамках спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» ангіографічні системи, лікарні забезпечені стентами на 100% потреби, на даний час в регіонах працює 41 реперфузійний центр, де пацієнт з гострим інфарктом міокарда може отримати екстрену допомогу.
У Харкові операції безоплатного стентування для пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, можливі у трьох центрах - КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМНУ» і Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров’я» ПАТ «Укрзалізниця».
Реперфузійні центри повинні функціонувати у режимі 24 години на добу 7 днів на тиждень. Кожен пацієнт, який потребує невідкладного стентування, забезпечуватиметься якісною і своєчасною діагностикою та ефективним і безкоштовним лікуванням. Відповідно до європейських протоколів лікування, стентування мають проводити у перші 2 години контакту пацієнта з медичним персоналом (максимум 12 годин від початку симптомів).
За програмою "Доступні ліки" українці можуть отримати в аптеках безоплатно або з невеликою доплатою ліки від найпоширеніших хвороб – серцево-судинних, бронхіальної астми, діабету ІІ типу в кожній третій аптеці країни, а лікарні закуповують ліки з нового списку життєво необхідних лікарських засобів, створеного на основі переліку ВООЗ. Ці ліки надають пацієнтам повністю безоплатно.
Понад 80% смертей в Україні спричинено хворобами системи кровообігу, новоутвореннями, хронічними обструктивними хворобами легень, діабетом. Це ті хвороби, яким в багатьох випадках можна запобігти, змінивши спосіб життя. Недотримання базових правил харчування, режиму рухової активності, а також шкідливі звички є причиною численних хвороб і передчасної смертності. Так, українські чоловіки в середньому живуть 67 років, жінки – 77. Це значно менше у порівнянні з тривалістю життя людей в інших європейських країнах.
МОЗ України разом з іншими міністерствами розпочинає довготривалу національну кампанію для запобігання неінфекційним захворюванням. Першою чергою мова йде про розробку та реалізацію інформаційної політики і проведення масштабної роз’яснювальної роботи щодо основних факторів ризику неінфекційних хвороб (тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорового харчування, недостатньої фізичної активності тощо) та їх наслідків для здоров’я.
Впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку дозволить Україні:
до 2030 року на третину зменшити передчасну смертність від неінфекційних захворювань: серцево-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань та інших;
щонайменше на 10% зменшити зловживання алкоголем;
на 10% зменшити поширеність низької фізичної активності;
скоротити на 30% споживання солі;
знизити до показника 18,5% поширеність споживання тютюнових виробів населенням у віці понад 15 років;
зупинити зростання захворюваності на ожиріння та діабет.
Ухвалення Національного плану передбачене в рамках виконання Угоди про Асоціацію України та ЄС у напрямку реформи системи громадського здоров’я. Кроки зроблені в державі і у нашому регіоні по впроваджуванню Урядового проекту «Доступні ліки», програми безоплатного стентування і заходів з профілактики неінфекційних хвороб дали перші позитивні результати: смертність від інфаркту в області починаючи з 2016 року зменшується: якщо у 2016 році вона складала 25,46 на 100 тис. дорослого населення, у 2017 р. - 23,02 на 100 тис. дорослого населення, то у 2018 р. вже 22.91 на 100 тис. дорослого населення.
Лише бережливе відношення до серця, попередження виникнення хвороб, адекватна та якісна терапія зможуть на довгі роки продовжити його роботу
