Чи багато люботинців знає про існування Краєзнавчого музею у нашому місті? Виявляється цікаве поруч: музей розташований у будівлі центральної міської бібліотеки по вул. Слобожанській, 10 і має у своєму розпорядженні багато різноманітної інформації та досить часто проводить тематичні виставки.
Так Краєзнавчим музеєм м. Люботина з 23.01.2017 р. відкрито виставку «Таємний світ ляльки-мотанки».
Місцевими майстринями Мовчановою В.М. та Ісаєнко Н.Ю., які створюють ляльок-мотанок із застосуванням різноманітних технік, було надано експонати багатьох видів. Також мешканки нашого міста Кравченко Н.В, Глущенко Л.Є., Куденко Л.В. та інші взяли участь у підготовці виставки, надавши у якості експонатів власних ляльок-оберігів.
З прадавніх часів люди створювали обереги, які були надійними помічниками у всіх сферах життя, оскільки нагадували про зв’язок з богами та пращурами, боронили від Мороків Нави – поганих думок і хвороб.
Перші ляльки-мотанки або, як їх ще називають, вузликові ляльки, з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Мотанка – символ добра та благополуччя, символ надії на краще та сильний сакральний предмет. Мотанки в різних варіаціях зустрічаються в багатьох світових культурах. Наприклад, древні греки використовували таких ляльок у якості жертв для свого пантеону богів.
Традиції створення оберегів та ляльок-мотанок перейшли з язичницьких часів і у сучасний побут. З історичних джерел відомо що перші прототипи мотанок на території України з’явилися на стоянці в Чернігівській області.
Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Частини тіла такої ляльки з’єднувалися вузликами.
Процес створення ляльки майстрині називають «кутанням», адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Задля того, аби готова лялька виглядала гарно та яскраво в давнину шматки тканини підфарбовували та розмальовували натуральними барвниками. Тряпчана основа мотанки символізує дух та мудрість предків. Якщо подивитися на загальний вигляд таких ляльок, то мотанки мають гарно виражену голову, а тулуб, руки та ноги мають більш схематичний вигляд. Разом з тканиною використовували й інші натуральні матеріали, наприклад, льняні нитки, з яких виготовляли волосся.
Помітною є така особливість мотанки, як відсутність намальованого обличчя. На деяких ляльках на місці обличчя вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця у слов’ян. Точного пояснення чому ляльки-мотанки не мали облич не знайдено, однак більшість вчених та дослідників вважають, що такою причиною було сприйняття очей як дверей між реальним та потойбічним - недоброго ока завжди боялися та вірили, що через очі в ляльку може підсилитися нечисть.
Особливими українські мотанки робить той факт, що для їхнього створення використовують в основному жіночі та дитячі образи. Чоловічі ж образи здебільшого використовуються у якості доповнення до основної ляльки. Така особливість обумовлена важливим місцем жінки в світосприйнятті предків та уособленням у образі ляльки язичницької богині родючості Донди.
Мистецтво виготовлення ляльки-мотанки тісно переплетене з багатьма явищами природи, що визначають, наприклад, час початку роботи: одні ляльки мотаються лише на зростаючий місяць, інші – тільки на спадаючий, також є ляльки, які можна мотати тільки в один визначений день на рік. Не можна мотати ляльок у п’ятницю, суботу та неділю, а також після заходу сонця і на свята. Ляльку-мотанку, оберіг, потрібно виготовляти за один день і обов’язково з позитивними думками та добрими побажаннями.
Слід зазначити, що мотанка ніколи не має власного імені, тому що завжди вважалося, що даючи ім’я ляльці можна або потривожити душі померлих родичів, або запросити нечисть до будинку. В українській культурі мотанки є символом родючості, достатку та оберегом для родини. Такі ляльки дуже часто ставали справжніми сімейними реліквіями та передавалися з покоління в покоління. Також мотанки часто використовувалися у весільних обрядах.
У нашій виставці представлено 46 ляльок-мотанок: Мартинички, Лялька-Жіноча доля, Грошова Кубушка, Попутниця, Благодать, Благополучниця, Лялька Акань, Немовля, Годувальниця, Лялька-Потішка, Лялька-Правниця, Лялька Каша, Восьмиручка, Варварушка-Ключниця, Домовичок, Наречена, Берегиня, Нерозлучники, Званка-Бажанка, Бажанка, Млинниця, Коляда та інші.
Запрошуємо всіх відвідати наш музей та дізнатися більше про традиції свої предків.
Цапенко І.Б., мешканка м. Люботина
