Коли батьки розлучаються

  Як зазначають науковці, що досліджують дану тему, діти в цій ситуації відчувають розгубленість, гнів, провину і страх. Дитина переживає цю проблему не лише як розлучення мами й тата, а насамперед як своє розлучення з батьком або мамою. Діти ще не можуть збагнути, що їх любов до обох батьків перекреслена конфліктними стосунками між батьками. Навіть якщо дитина й розуміє, що мама й тато часто сваряться, що вони більше не люблять одне одного, все одно в неї виникає запитання: «Чому він (вона) залишає мене?» Коли дитині говорять, що тато переїздить  в інше місце, то батьки знають, що це відбувається через їх суперечки та свари. Дитина ж сприймає це так, що батько полишає її. До суму з приводу втрати батька додається біль від усвідомлення, що вона сама не важлива і її недостатньо люблять. Це усвідомлення своєї непотрібності і покинутості призводить до того, що почуття суму перетворюється на злість і лють. Іноді дитина замикається у собі, відчуває свою уявну провину і вважає себе джерелом конфлікту батьків. А часом діти стають гіперактивними, вимагаючи до себе постійної уваги. Прояви стресу у дитини можуть бути різними. Слід враховувати, що навіть при зовнішній байдужості і виправдань дорослих, що маленька дитина нічого не розуміє, негативні наслідки таких переживань, як правило, неминучі. 

   Колишніх батьків не може і не повинно бути. Згадайте про інтереси дитини. Нехай у вас  подружнє життя не склалося, але це не означає, що ваш шлюб був невдалим, адже ваші діти народжувалися і росли в любові! Не забороняйте колишньому чоловікові бачитися з дитиною, не шантажуйте його і не розповідайте дітям про ваш конфлікт. Адже спілкування батьків з дітьми - дуже важливо для обох сторін.

    Є речі, які не варто робити ніколи і ні за яких обставин. В іншому випадку ви ризикуєте втратити довіру своєї дитини і приректи її на душевні страждання.

     Як же мінімізувати вплив на дитину травмуючих факторів після розлучення батьків ?

     Ніколи:

       Розлучення жодним чином не зменшує батьківську відповідальність. Вам слід обов'язково зустрічатися з дитиною і проявляти турботу і увагу.

       Не змушуйте дітей приймати вашу сторону і ніколи не втягуйте її в свої сварки і з’ясування стосунків. 

       Пам’ятайте, що переживши цивілізовано родинну кризу, спільно з дитиною подолавши негативні наслідки розлучення, ви допомагаєте дитині в майбутньому стати сильною, успішною, щасливою людиною.

       Бережіть найцінніше, що є у вас – дітей!

                                              Начальник служби у справах дітей Губська Н.А.