Кожній дитині потрібна сім”я

Для розвитку дитини надзвичайно важливою є турбота про неї дорослих. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, приймають важливі рішення від імені своїх дітей. Батьки допомагають відчути взаємне тепло і любов, передають дітям досвід поколінь, життеві цінності та духовність, виховують дітей, задовільняють щоденні потреби,  надають зразки для наслідування. Усі ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була.

Діти мають зростати в сім”ях рідних батьків, але коли це неможливо, коли за певних життевих обставин дитина залишається без батьківського піклування, альтернативою біологічній родині можуть стати сімейні форми виховання дітей.

Мабуть, ви вже знаєте, що в Україні існують різноманітні форми сімейного виховання дітей, наприклад: усиновлення, опіка, прийомна сім”я та дитячий будинок сімейного типу.

Усиновлення – форма виховання, за якою дитина в правовому відношенні повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім”ю. Усиновителями можуть бути повнолітні дієздатні особи.

Встановлення опіки та піклування – це влаштування дітей–сиріт, чи дітей, позбавлених батьківського піклування в сім”ї , які перебувають переважно в родинних відносинах із цими дітьми, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів. Дитина, над якою встановлена опіку (піклування), не втрачає статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування, що передбачає пільги, передбачені для такої категорії.

Прийомна сім”я – це сім”я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт, чи дітей позбавлених батьківського піклування. Прийомні діти влаштовуються в сім”ю до досягнення ними повноліття або до закінчення навчання у професійно-технічних  чи вищих навчальних закладах. За вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження раніше призначених аліментів, пенсій, інших виплат державної допомоги.

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) - це окрема сім”я, що створюється за бажанням подружжя  або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання не менше як 5 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування. Особи, які беруть на себе зобов”язання щодо дітей, набувають статусу батьків-вихователів, діти, які влаштовані до ДБСТ, є вихованцями і не втрачають статус дитини-сироти, позбавленої батьківського піклування. Держава надає сім”ї, яка бере на виховання дітей, матеріальну та соціальну підтримку.

 

 

М.Ю. Микитенко