Герої не вмирають, а назавжди залишаються у вдячній людській пам’яті.

Герої не вмирають!

24 лютого 2022 року для нас залишиться найжахливішим днем в історії сучасної України. У перші дні війни повномасштабного вторгнення росії в Україну, здавалося б неможливим протистояти «другій» армії світу. Та українці, об’єднавши зусилля на всіх фронтах, борються з агресором і перемагають. І будуть боротися, допоки не звільнять від окупанта кожний метр своєї землі. На жаль, при цьому втрачають свої життя, і все більше горя й сліз приносить війна.

Чергова звістка про загибель захисника глибоко тривожить серце і душу. 20 лютого загинув солдат Орєхов Ігор Вікторович, 19.08.1987 р. н.

Ігор Орєхов рятував свою сім’ю і виїхав із окупованого Бердянська до м. Люботина на початку війни. Постійно займався волонтерською діяльністю, а 28 жовтня 2022 р. пішов захищати Батьківщину. Був  радіотелефоністом відділення управління командира батальйону взводу зв’язку ДШБ військової частини. Серед побратимів користувався авторитетом та всіляко підтримував бійців у найважчі години бойових дій.

Під час чергового артилерійського обстрілу загинув у бою за незалежність України 20 лютого 2023 р. поблизу населеного пункту Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.

Тіло захисника довгий час не могли ідентифікувати, так як ДНК-експертиза вимагала багато часу. І сьогодні, 5 травня, на Гиївському (новому) цвинтарі з військовими почестями пройшло поховання Ігоря. 

Міська громада сумує разом із сім’єю захисника, адже смерть найріднішої людини є великим випробуванням. У цю гірку мить поділяємо горе родини загиблого та схиляємо голову в глибокій журбі і пошані.

Герої не вмирають, а назавжди залишаються у вдячній людській пам’яті.

Ми не забудемо і не пробачимо!