У Люботинській міській громаді дві непоправні втрати – під час захисту Батьківщини героїчно загинули воїни Дугін Роман і Чанишев Ренат

У Люботинській міській громаді дві непоправні втрати – під час захисту Батьківщини героїчно загинули воїни Дугін Роман і Чанишев Ренат

Герої не вмирають, вони живуть у вдячній людській пам’яті

Герої не вмирають, вони живуть у вдячній людській пам’яті.

Триває війна, і в цій кривавій і несправедливій війні, яку розв’язала проти українського народу підла й ганебна російська федерація, щодня захисники своєю кров’ю виборюють свободу України. І щодня велика Перемога здобувається ціною здоров’я і життя наших воїнів. Війна забирає найкращих.

У Люботинській міській громаді дві непоправні втрати – під час захисту Батьківщини героїчно загинули воїни Дугін Роман і Чанишев Ренат.

Дугін Роман Володимирович народився 07.03.1986 р. Закінчив загальноосвітню школу № 3, працював на заводі робітником.

За станом здоров’я до армії не призивався, але коли Україна була в небезпеці, у 34 роки отримав воєнний білет, і в жовтні 2021 року вступив до штурмового батальйону «Айдар». Брав участь у боях за Волноваху, Авдіївку.

Роман – молодший сержант, був командиром відділення. Мужньо захищав Україну від російських окупаційних військ, даючи гідну відсіч загарбникам і героїчно виконуючи складні завдання на полі бою, як командир бойової машини.

У січні Роману вдалося на декілька днів відірватися від війни, щоб у колі рідних та друзів відсвяткувати Новий рік, який став для нього останнім.

7 лютого у запеклих боях під містом Бахмут, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України, виборюючи мир і спокій на нашій землі, Роман героїчно загинув.

Без батька залишилася восьмирічна донька Інна.

Церемонія поховання загиблого Героя-земляка проходитиме 11 лютого о 15:00 на Алеї Слави центрального кладовища.

Чанишев Ренат Камілович народився у місті Харкові 16.05. 1979 р. Закінчив загальноосвітню школу № 124. Навчався у технікумі, далі з 19 років працював на заводі «Турбоатом» слюсарем.

Чотири роки тому став жителем Люботинської громади, проживав у сел. Манченки.

1 липня 2022 року добровольцем пішов захищати Україну від ворожої навали. Був навідник танкового взводу танкової роти. Ренат був сміливим і хоробрим воїном.

5 лютого під час виконання бойових завдань отримав травму, несумісну з життям.

Сиротою залишилася одинадцятирічна донька Каміла.

Поховають Рената у місті Харкові, де він народився.

У глибокій скорботі схиляємо низько голови перед подвигом Героїв, які боронили рідну землю, захищали нас і віддали своє життя за Україну.

Найщиріші співчуття рідним та близьким загиблих Героїв, поділяємо ваш біль утрати та сумуємо разом із вами.

Ми не забудемо Героїв! І не пробачимо ворогам!

Світла пам’ять Героям! Герої не вмирають!