УСЗН інформує:

        Сьогодні, через  широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну, особливого значення та актуальності  набуває проблема торгівлі людьми. 

        Одним із факторів, що сприяє розвитку торгівлі людьми, є насильство, зокрема домашнє. Насильство часто є основною рушійною силою, несвідомим поштовхом, що спонукає людину шукати кращого життя і заробітку якомога далі від дому.  Тому вкрай важливо забезпечити ефективну протидію цим злочинам шляхом колективного реагування та скоординованих дій.

        Свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства, а забезпечення недоторканності свободи особи – однією з головних функцій держави.

        Відповідно до ст. 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»

торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства,
шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування
насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої
залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України
визнаються злочином.

     Торгівля людьми це сукупність таких ознак: 

• вербування;
• перевезення;
• передача;
• продаж; 
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
• використання у військових конфліктах;
• залучення до злочинної діяльності; 
• трансплантація чи насильницьке донорство; 
• примус до заняття проституцією; 
• рабство і ситуації, подібні до рабства;
• примусова праця;
• залучення в боргову кабалу;
• використання шантажу, погроз, насильства.

Ознаки того, що людина потрапила у ситуацію пов’язану з торгівлею людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;
• примушували виконувати роботу, якою не хотіли займатися, застосовуючи фізичне чи психологічне насильство;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• була відсутня можливість за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово;
• проти волі використовували у збройному конфлікті.

Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Особі, яка постраждала від торгівлі людьми, після отримання статусу   держава гарантує

надання комплексної допомоги та захисту, а саме, безоплатне отримання:

- інформації щодо своїх прав та можливостей;

- медичних, психологічних, правових послуг;

- тимчасове розміщення в закладах допомоги;

 -одноразову матеріальну допомоги.

Телефон безкоштовної Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (короткий номер 527)