До Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні

 Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.  До Дня пам’яті жертв голодоморів у бібліотеках Люботинської громади  проведено низку  патріотичних заходів. Метою проведених заходів є висвітлення теми Голодомору 1932-1933 років в Україні, усвідомлення його трагізму у долі рідного народу, формування громадянської відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини, сприяння знанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння історії.
      Зокрема, Люботинська публічна  бібліотека  представила книжкову виставку-інсталяцію «Догоріла свіча, зажурилась калина».  Запропоновано користувачам перегляд виставки однієї книги Василя БАРКА «Жовтий князь» про страшні і вражаючі картини голоду в Україні 1932-1933 років, що лягли в основу його роману. Підготовано відео-спогад «90-ті роковини Голодомору - геноциду 1932-1933 років. Вічно жива пам'ять».

 Ці книги бентежать душу, наповнюють серця пекучим болем, адже в них показана жахлива картина голодомору, велика трагедія українських родин.
     Бібліотека для дітей підготувала виставку - реквієм «Трагедія незнищенної волі», де представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.
Манченківська бібліотека-філія  провела «Хвилина мовчання сльозою горить». Користувачі мають можливість   переглянути  історично-документальний фільм про Голодомор в Україні 1932-1933 років.
Травнева бібліотека- філія  запропонувала користувачам перегляд виставки «Скорботна свічка пам’яті  святої». Матеріали представлені на ній, розкривають всю трагедію голоду на Україні, його наслідки та свідчення людей, що пережили ті трагічні роки. Кожна книга з цих виставок стане одним із місточків, що єднає нас з минулим, допомагає розібратись в тих білих плямах, які виникають на карті історії України. Аби уявити масштаб трагедії, дослідники підрахували, що на те, щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із мільйонів загиблих у Голодоморі, знадобиться майже 5000 діб, або понад 13 років. 
Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України          Росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації.
        Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого, саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби. Вшановуючи пам’ять невинних жертв Голодомору 1932 – 1933 років, кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. І нехай подібна біда на нашій землі ніколи не повториться знову! Вічна пам'ять і вічний спокій душам загиблих!
Директор КЗ «Любототинська ПБ ЛМР ХО»   Олена АЛІСОВА