ВІТАЄМО ЮВІЛЯРКУ

    Складною була доля в цієї жінки. Своє життя прожила в постійній праці, до якої була привчена з дитячих років. А часи тоді були важкі.

Сіманькова Ганна Іванівна  народилась 15 лютого 1922 року в селі Тимохи  Вітебського району у Білорусі, в багатодітній селянській родині, в якій було п’ять братів і чотири сестри.Батьки працювали в колгоспі.З малих років вони привчали дітей до важкої сільської праці.

     З перших днів війни у 1941 році батько з п’ятьма синами пішли на фронт.І почали приходити похоронні листи.Батько і п’ять братів не повернулися з війни, загинули.Мама й сестри працювали на полях, збирали врожаї, копали траншеї, окопи. Грузили ящики зі зброєю на машини і відправляли на фронт.Після війни працювали в колгоспі на різних роботах.

    У 1956 році Ганна Іванівна  з чоловіком та сином поїхали на цілину в Казахстан.За добросовісну багаторічну працю в Казахстані неодноразово була нагороджена похвальними листами та цінними подарунками.За грошову премію купила будинок, де й проживала з сім’єю.

     У 1971 році переїхала з родиною у сел.Караван, де всі: вона з чоловіком, син та невістка влаштувались на роботу до Караванського спиртового заводу. За хорошу працю на заводі мала нагороди, цінні подарунки, знак «Переможець соцзмагання», подяки та грошові премії.На заводі працювала ціла династія Сіманькових: чоловік, дружина,син, невістка, онук.

     Тяжкі випробування долі дісталися Ганні Іванівні.Помер від хвороби чоловік, потім невістка, трагічно загинув онук Валерій, а в онуки Олени помер чоловік, залишивши її вдовою з двома маленькими дітьми. Ганна Іванівна – сильна, загартована жінка перенесла всі лиха.

     У 1980 році Ганна Іванівна пішла на заслужений відпочинок. Та продовжувала ще довго працювати,щоб допомогти правнукам, з якими проживає.А їх у неї троє і четверта пра-правнучка.

     Ганна Іванівна – учасник трудового фронту, ветеран праці, загального стажу має 50 років.Скромна, працелюбна, вона користується повагою, шаною у караванців, сусідів.

     Щиро вітали  її  із 100-річним ювілеєм Люботинський міський голова Лазуренко Л.І., заступник міського голови Рубан В.В., голова  ветеранської організації м. Люботина Котихін С.І., голова ПВО сел.Караван Кучерява Л.М.,Почесний громадянин м. Люботина Нечипоренко О.С.,квартальний Вініченко Є.А., з адміністрації Караванського спиртзаводу–керівник заводу Єжелий Є.А.,, технолог РябоволВ.О., рідні та сусіди. Побажали ювілярці доброго здоров’я, спокою, миру і добра.

 

Лідія КУЧЕРЯВА, голова  ПВО сел.Караван,

член прес-центру Люботинської організації ветеранів