Інженер з охорони праці завжи має бути в курсі актуальних законодавчих нововведнь з питань охорони праці, адже від цього залежить якість його роботи. Він повинен знати нормативну документацію з охорони праці та ефективно використовувати і правильно застосовувати при розробці документаціїї з охорони праці на підприємстві.
Вимоги до системи охорони праці містяться в безлічі законодавчих актів України, починаючи від кодексів і закінчуючи різними постановами. Вони є безумовними і підлягають застосуванню для всіх компаній незалежно від форми власності та чисельності колективу.
Ухилення від їх застосування або просто нехтування існуючими нормами неминуче призведе до штрафних санкцій. Розмір штрафів визначається виходячи зі скоєного проступка та тяжкості його наслідків, і для компаній, як правило, істотний.
Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України та Закони України.
Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця ж стаття встановлює заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах. Стаття 45 Конституції гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст.46), охорону здоров’я, медичне страхування (ст.49), право знати свої права та обов’язки (ст.57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.
Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України
«Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. 3акон України «Про охорону праці» є центральним в системі законодавства про охорону праці, дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
До основних законодавчих актів про охорону праці слід віднести також Закон України
«Оcнови законодавства України про охорону здоров'я», який регулює суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонічного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення чинників, які шкідливо впливають на їхнє здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості, передбачає встановлення єдиних санітарно-гігієнічних вимог до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, устаткування, будинків та таких об'єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я людей (ст. 28); вимагає проведення обов'язкових медичних оглядів осіб певних категорій, в тому числі працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці (ст.31); закладає правові основи медико-соціальної експертизи втрати працездатності (ст. 69).
Закон України
«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлює необхідність гігієнічної реrламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та їхньої державної реєстрації (ст. 9), вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій (ст. 15) гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях (ст. 19), вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки (ст. 23) тощо.
3акон України
«Про використання ядерноїенергії та радіаційну безпеку» встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання.
Закон України
«Про об'єкти підвищеної небезпеки» регламентує економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.
Важливими нормативними актами з питань охорони працi є міжнародні договори та угоди, до яких приєдналась Україна. Закон «Про охорону праці» передбачає, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону працi, застосовуються норми міжнародного договору. Переважна більшість мiжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна i які більшою або меншою мiрою стосуються охорони праці, - це наступні документи: Конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці; Директиви Європейського Союзу; Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав; Двосторонні договори та угоди.
Перелік оcновних нормативно-правових актів з охорони праці в Україні
Управління соціального захисту населення
Люботинської міської ради
Дата публікації: 13:26 07.02.2022
