У бібліотечних закладах міста триває низка заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів 1932–1933 років

 На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років. З особливою силою правда про Голодомор зазвучала в незалежній Україні після 1991 року. Результатом зусиль громадськості та держави стало визнання Голодомору актом геноциду українського народу. Кожен громадянин повинен знати масштаби цієї трагедії, пам'ятати й передавати ці знання дітям, аби подібні трагедії не могли повторитися ніколи.
      КЗ «Люботинська публічна бібліотека»  до Дня пам'яті жертв Голодоморів провів ряд заходів, де кожен бажаючий зможе ознайомитися з літературою про Голодомор: це документи, свідчення очевидців, а також «Національна книга пам'яті жертв голодомору», «Свіча пам’яті », «Український Голокост», «Лиха коса голодомору: 1932-1933 роки» та інші.
У Люботинській   публічній бібліотеці розгорнута книжкова виставка – вшанування «Голодний рік,  як горна птиця, над краєм змореним літав».  Люботинська  бібліотека для дітей презентує виставку – спомин «Голодомор – невиплакані сльози».
 Водянська бібліотека-філія долучилась до відзначення цієї дати та провела інформаційну  бесіду у книжкової виставки   «Голгофа голодної смерті». Манченківька бібліотека  підготувала виставку-факт «Хвилина мовчання сльозою горить». Вшануванню пам’яті жертв голодомору присвячена виставка історичних матеріалів «Жнива скорботи» у Гиївській бібліотеці-філії.  Книжкова виставка – реквієм представлена у Травневій бібліотеці-філії «Свічка плакала в скорботі».
     Страшна пам’ять про ті лихі часи живе у кожному з нас на ментальному рівні. Недарма українцям досі соромно викидати хліб та будь-яку їжу. Бо в нашій історичній пам’яті є біль від голодної смерті рідних та близьких. Аби уявити масштаб трагедії, дослідники підрахували, що на те, щоб вшанувати хвилиною мовчання кожного із мільйонів загиблих у Голодоморі, знадобиться майже 5000 діб, або понад 13 років. 
Вшановуючи пам’ять невинних жертв Голодоморів 1932 – 1933 років, кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. І нехай подібна біда на нашій землі ніколи не повториться знову! Вічна пам'ять і вічний спокій душам загиблих від Голодомору-геноциду 1932-33 років!

 

КЗ «Люботинська ПБ ЛМР ХО»    Олена АЛІСОВА