Пам’яті поета-земляка Станіслава Шумицького (1937-1974)

   Народився поет 20 березня 1937 року. З початком 1940-х родина  мешкала спочатку в Гутах, потім - в Коломаку. 
  У 1952 році мати з малим Станіславом остаточно переїхала до своїх батьків у селище Караван на околиці міста Люботина на Харківщині. На виховання майбутнього поета сильно вплинув його дід - самодіяльний виконавець народних пісень Василь Якович Яременко. А природа Люботинщини, де поет прожив більшу частину життя, стала одним з провідних мотивів творчості.
  У 1953 році закінчив Караванську семирічну школу. Станіслав вважав своїм обов'язком вивчити мову своїх дідів. Він почав наполегливо навчатися і того ж року почав писати вірші українською. Його вчителька була його першим слухачем і рецензентом. Саме їй згодом було присвячено першу видану друком збірку Шумицького.
  У 1954 році здобув повну середню освіту, екстерном склавши іспити за середню школу в селі Малинівка Чугуївського району Харківської області.
  У 1961-1972 роках працював у редакціях районних, обласних і республіканських газет ("Вечірній Харків", "Соціалістична Харківщина", "Молодь України").  Шумицький публікував там також свої байки та дружні шаржі з власноручними замальовками.
   У 1963 році друком виходить перша поетична збірка Шумицького під назвою "Ознаки вірності".
  Останні роки свого життя Шумицький продовжував активно працювати на поетичній ниві. 43 нові його поезії, були зібрані під назвою "Осінь відкриває обрій", але так і не опубліковані.
.  Пісня "Шевченківський сад" на слова Шумицького у слобідських літературних колах називається неофіційним гімном Харкова.
   У Люботині, де поет прожив більшу частину свого короткого життя, з'явилася вулиця, що носить ім'я Станіслава Шумицького.
  У читальній залі Люботинської центральної бібліотеки дії розгорнута  краєзнавча виставка присвячена пам’яті поета «На крилах весни».

 

Директор  Люботинської ЦБС                                 Олена АЛІСОВА