28 квітня набирав чинності новий закон про фінансовий моніторинг

Новий закон направлений на:

• реалізацію Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
• імплементацію в законодавство України вимог Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського парламенту та Ради «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує перекази», які обов’язкові для впровадження членів Європейського Союзу та країн, які мають намір отримати членство в Європейському Союзі;
• виконання зобов’язань, взятих на себе Україною при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2016 року;
• впровадження рекомендацій зазначених в Звіті експертів Комітету Ради Європи MONEYVAL, наданих за результатами п’ятого раунду взаємної оцінки України у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму, який затверджений на 55-му Пленарному засіданні MONEYVAL;
• виконання зобов’язань, визначених Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом, ратифікованим Законом України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Фінансовим агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором».

Законом визначені комплексні зміни законодавства, які полягають у наступному:

• закладається основа для можливості здійснення суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) дистанційної верифікації клієнтів, що є особливо актуальним в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
• зменшується з 17 до 4 кількість ознак фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторинг. Таким чином, СПФМ обов’язково інформуватимуть про фінансові операції, пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, публічними діячами та клієнтами з держав, що не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що провадять діяльність в антилегалізаційній сфері;
• збільшується поріг (з 150000 грн до 400000 грн) для фінансових операцій, про які СПФМ зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг;
• разом з переходом на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу вводяться адекватні заходи впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового застереження і штрафних санкцій у значних розмірах до анулювання ліцензії;
• розширюється коло СПФМ, до яких віднесено суб’єктів господарювання, які надають податкові консультації, осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами та постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
• вдосконалюється процедура визначення кінцевих бенефіціарних власників;
• передбачаються механізми регулювання сфери обігу віртуальних активів, зокрема визначений регулятор для суб’єктів цієї сфери;
• здійснюється удосконалення механізму застосування цільових фінансових санкцій, відповідно до вимог 6 та 7 Рекомендацій FATF та Резолюції Ради Безпеки ООН 1267 та 1373, зокрема, запровадження процедури замороження активів та удосконалення положень щодо здійснення міжнародного співробітництва у зазначеному напрямку;
• запроваджується механізм покладання на третіх осіб для здійснення належної перевірки;
• встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказів інформацією про ініціатора та одержувача коштів;
• вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, зокрема в новій редакції викладена стаття 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Відповідно до пункту 7 розділу Х Закону, органи державної влади зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, а також забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

До введення в дію вказаних актів Державною службою фінансового моніторингу України спільно з суб’єктами державного фінансового моніторингу підготовлено рекомендації для суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських та небанківських установ щодо подання з 28.04.2020 р. інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та постановки на облік нових видів суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що розміщені на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу.