19.09.2023                             09:00

Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області інформує про початок проведення громадського обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць, провулків, в’їздів та тупиків Люботинської міської територіальної громади у формі електронних консультацій та запрошує усіх бажаючих долучитись до обговорення даного питання.

Організатор громадського обговорення:

Міський голова Леонід ЛАЗУРЕНКО, Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області.

На виконання Закону України № 3005-ІХ від 21.03.2023 “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”, який передбачає деколонізацію топонімів (географічних назв), відповідно  до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 р. № 989  “Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”, згідно розпорядження міського голови Леоніда ЛАЗУРЕНКА від 18.09.2023 № 164  “Про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиць, провулків, в’їздів та тупиків на території Люботинської міської територіальної громади” зазначений перелік вулиць і провулків, в’їздів та тупиків, а також найменування, які пропонується їм присвоїти, визначено за пропозиціями міського голови, комісії з питань найменування або перейменування об’єктів топоніміки, розташованих на території Люботинської міської територіальної громади із врахуванням пропозицій мешканців селища Барчани Харківського району Харківської області (Протокол зборів від 26.07.2023).

Перелік вулиць, провулків, в’їздів та тупиків, які пропонуються до перейменування:

      У місті Люботин:

 

• провулок 50 років Перемоги – на провулок Національної гвардії України;

Націона́льна гва́рдія Украї́ни — військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС) і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян України.

 

• в’їзд Алтайський – в’їзд Барвистий;

• провулок Алтайський – на провулок Барвистий;

 БАРВИ́СТИЙ– Забарвлений у різні кольори; різнокольоровий.

 

• в’їзд Ватутіна – на в’їзд Федора Балавенського;
• вулиця Ватутіна – на вулиця Федора Балавенського;
• провулок  Ватутіна – на   провулок Федора Балавенського;

      Федір Петрович Балавенський - український скульптор. Викладач Київського художнього училища, уродженець міста Люботин

 

• вулиця Вороніна – на вулиця Андрія Салова;
• провулок Вороніна – на   провулок Андрія Салова:

Андрій Єлісейович Салов – композитор, люботинець

 

• в’їзд Гагаріна – на в’їзд Незалежності;
• вулиця Гагаріна – на вулиця Незалежності;
• провулок Гагаріна – на провулок Незалежності;

День Незалежності України - державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Акта проголошення незалежності України та від'єднання від СРСР, що заведено вважати датою відновлення незалежної держави Україна.

 

• вулиця Глінки – на вулиця Павла Чубинського;
• провулок Глінки – на провулок Павла Чубинського:

       Павло Платонович Чубинський  - український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України  

• в’їзд Горького – на в’їзд Олександра Шишкіна;
• вулиця Горького – на вулиця Олександра Шишкіна;
• провулок Горького - на провулок Олександра Шишкіна:

      Олександр Миколайович Шишкін – Академік, викладач сільськогосподарської   академії у Деркачах (зараз – Дергачі), Харківська губернія. Мешканець Люботина (Старий Люботин)

 

• в’їзд Грибоєдова – на в’їзд Текстильний;
• вулиця  Грибоєдова – на вулиця Текстильна:

Прилегла вулиця до місця розташування ткацької фабрики, як резервний цех «Тексильтканина»,  що заснована у 1931 році

 

• вулиця  Громова – на вулиця Афанасіївська;
• провулок Громова  на провулок Афанасіївський;

       Митрофан Федорович Афанасьєв  земський лікар-терапевт, що працював у Люботині

 

• вулиця  Зої Космодем’янської – на вулиця Катерини Білокур:

Білокур Катерина Василівна – українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису

 

• провулок Комарова - на провулок Леоніда Каденюка:

Леонід Костянтинович Каденюк – український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший єдиний астронавт незалежної України, народний депутат України IV скликання (2002-2006), Народний посол України, Герой України (1997), кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2011), кавалер ордена «За мужність» (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних сил України, радник Прем’єр-міністра України та Голови Державного космічного агенстра України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики. Почесний доктор Чернівецького Національного університету імені Ю. Федьковича  

• в’їзд Курчатова – на в’їзд Освітянський;
• вулиця  Курчатова – на вулиця  Освітянська:

Освіта — це процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості

 

• вулиця Лассаля – на вулиця Скіфська;

Перші згадки про скіфів відносяться до 7 ст. до н.е. Скіфське царство (велике державне об′єднання), в яке входила і південна частина сучасної Харківщини. Лісову її частину досить густо заселяли підкорені скіфами землеробські племена. Сліди  скіфів наявні й на території нинішнього Люботина (городище Шеєрманівське або Люботинське), Костенки  (Закозарівське або Підлісне). Судячи з досліджень скіфських поселень, густота населення становила 200 осіб на 1 кв.км. Після 3 ст. до н.е. скіфів витіснили сармати і вони втратили своє панівне становище в українських степах. Скіфи були творцями розвинутої кочової цивілізації, багато компонентів якої перейняли наступні народи.

• провулок Ленський – на провулок Гайдамацький:

Гайдамацький  рух - явище суспільного життя, зумовлене соціальними, релігійними та національними реаліями України. Гайдамацький рух - це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення

 

• вулиця Лермонтова – на вулиця Остапа Вишні:

        Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович) – український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ століття

 

• в’їзд Липецький – на в’їзд Світанковий:

Світанок – початок ранку

 

• вулиця  Ломоносова – на вулиця Бориса Патона;
• провулок  Ломоносова - на провулок  Бориса Патона:

Борис Євгенович Патон – український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, Президент НАН України (1962-2020), академік АН України, АН СРСР (1962), доктор технічних наук (1952), професор, двічі Герой Соціалістичної Праці, (1969, 1978), перший нагороджений відзнакою «Герой України» (26 листопада 1998), Кавалер ордена Свобода (2012), ордена князя Ярослава Мудрого І, ІІ, ІV, V ступеня (1997, 2003, 2008, 2018) та ордена «За заслуги»  І ступеня (2013). Заслужений діяч науки та техніки України. Син вченого Євгена Патона.

 

• в’їзд Льговський – на в’їзд Львівський:

Львів - місто в Україні, адміністративний центр області,  центр міської громади, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол

 

• в’їзд  Матросова – на в’їзд Корабельний;
• вулиця  Матросова  – на вулиця  Корабельна:
• провулок Матросова – на провулок Корабельний;

 Корабель («корабельний човен») - узагальнювальний морський термін, який вживається паралельно з терміном судно

 

• вулиця Маяковського – на вулиця  Ярослава Мудрого;
• провулок  Маяковського  - на провулок  Ярослава Мудрого:

Ярослав Володимирович (Мудрий)

      Політик, глава Давньоруської держави При великому київському князеві Ярославі  Володимировичу максимально    розширилась територія Давньоруської держави. Мудрим князь вважався в народі завдяки тому, що підніс на світовий рівень культуру і освіту. При ньому виникли школи живопису, кам'яного будівництва і літописання, відкривалися навчальні заклади. При Софійському соборі в Києві була зібрана велика бібліотека

 

• вулиця  Мічуріна – на вулиця Симиренка:

       Левко Платонович Симиренко – український помолог і плодовод           

 

• вулиця  Молокова – на вулиця Євгена Альбовського:

Євген Олександрович Альбовський  – військовик, історик України,   краєзнавець (історія Харківського уланського полку та слобідського козацтва). Мешканець Люботина (Солодівка)

 

• вулиця  Мусоргського – на вулиця  Миколи Леонтовича;
• провулок  Мусоргського – на провулок  Миколи Леонтовича:

Леонтович Микола Дмитрович – український композитор, хоровий диригент,   піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

       Автор широковідомих хорових обробок українських народних    пісень («Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та інших). Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами

 

• в’їзд Мюдовський – на в’їзд Європейський;
• вулиця Мюдовська – на вулиця Європейська;
• провулок Мюдовський – на провулок Європейський;

Європе́йський Сою́з, іноді також Європе́йська У́нія (англ. European Union; нім. Europäische Union; фр. Union européenne; скорочення: Євросоюз, ЄС) — економічний і політичний союз, що об'єднує 27 держав-членів, які розташовані в Європі.

 

• вулиця  Нежданової – на вулиця   Філософська:

Філософія (давньо-грецькою дослівно: любов до мудрості) або любомудрість, дисципліна, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики та фундаментальні принципи реальності й пізнання, буття людини, відносини людини й світу, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах.Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду

 

• вулиця  Некрасова – на вулиця   Суддівська;
• провулок Некрасова – на провулок  Суддівський:

По вулиці Некрасова знаходиться будівля Люботинського міського суду, яка належала Рамуїлу Петровичу Тичинському – місцевому волосному лікарю

 

• в’їзд  Павлова – на в’їзд Григорія Томашевського;
• вулиця  Павлова  – на вулиця  Григорія Томошевського:

      Григорій Григорович Томашевський  - священик, просвітитель, перший краєзнавець м. Люботина. З початку 40-х  ХІХ століття Григорій Томашевський більш ніж на 20 років пов’язав своє життя з слободою Люботин. У 1843 його було призначено священиком Вознесенської церкви. З моменту свого призначення отець Григорій приділяє значну увагу перевихованню люботинців, особливо боровся проти засилля у селянському середовищі таких шкідливих звичок, як пияцтво, нецензурщина у розмовах, недотримання постів тощо. З просвітницькою метою ним у 1846р.  було створено перший навчальний заклад нашого міста – церковнопарафіяльну школу, яка через 20 років стала земським народним училищем, а у 20-х роках ХХ ст. – залізничною семирічкою. Зараз це Люботинська гімназія № 5 

• в’їзд  Панфілова – на в’їзд Економічний:

Економіка або економічні науки. Термін «економіка походить від грецького «oikonomia» («oikos» — дім, домашнє господарство і «nomos» — закон) і означає «управління господарством». Теоретичною основою економічних наук є економічна теорія. Економічна теорія   приділяє значну увагу особливостям процесів обміну, розподілу, ефективного використання обмежених ресурсів.

 

• в’їзд  Попова – на в’їзд Пилипа Орлика;
• вулиця  Попова   – на вулиця  Пилипа Орлика;
• провулок Попова  – на провулок  Пилипа Орлика:

Пилип Орлик - політик, гетьман

Отримавши гетьманську булаву після смерті Івана Мазепи, Орлик підписав документ Договори і постанови, який називають першою українською Конституцією

 

• вулиця  Пугачова   – на вулиця  Соняшникова;
• провулок Пугачова – на провулок  Соняшниковий:

Соняшник — цінна культура в плодозміні. Медонос.

Поширена технічна і сільськогосподарська культура, широко культивується в Україні;

основна олійна культура України

 

• вулиця  Пушкіна – на вулиця Літературна;
• провулок  Пушкіна  – на провулок  Літературний:

Література (від лат. - буква, літера), іноді книжництво, письменство — сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду. Водночас вона є різновидом мистецтва, власне, мистецтвом слова, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результатом творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті за допомогою літер

      Література — це форма передачі думки і досвіду через письмо, що є    продуктом писемності

 

• вулиця  Сєдова – на вулиця Івана Піддубного:

Іван Піддубний - борець, атлет, артист

    Виходець з роду запорізьких козаків, Іван Піддубний прославив своїх предків на всю     планету. Коли в СРСР йому видали паспорт з національністю "русский" і написаним по-російськи прізвищем, атлет, який народився на Полтавщині, власноруч змінив свої дані в документі на «Піддубний» і «українець»

 

• вулиця  Слєпньова – на вулиця Мостова:

Вулиця Слєпньова у місті Люботин територіально знаходиться вздовж залізничного шляхопроводу (залізничного мосту) «БАМ» (споруда 1976 року)   

 

• вулиця Созівська – на вулиця Івана Сірка;
• провулок Созівський – на провулок Івана Сірка;

Іва́н Сірко́ (1605 (1610) — 1680) — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.

 

• провулок  Сормовський  – на провулок  Серпневий:

Серпень – календарний місяць року

 

• вулиця  Суворова – на вулиця Шляхетна;
• провулок  Суворова – на провулок Шляхетний:

В основному шляхетність пов’язана з поняттям людини про честь, для позначення якої нині часто використовується більш вузький термін – «почуття власної гідності»     

 

• вулиця  Толстого – на вулиця Нестора Літописця:

Нестор Літописець

(1056-1114)

Чернець Києво-Печерського монастиря, літописець

Опис подій часів заснування Давньоруської держави дійшов до наших днів, завдяки київському ченцеві Києво-Печерського монастиря Несторові

• провулок  Тульський – на провулок Житомирський:

     Житомир — адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району,    центр Житомирської міської об'єднаної територіальної громади

 

• в’їзд  Тургенєва – на в’їзд Івана Христенка;
• вулиця  Тургенєва    – на вулиця  Івана Христенка;
• провулок  Тургенєва  – на провулок  Івана Христенка:

Іван Федорович Христенко – свого часу був директором Люботинської школи № 5, член Просвіти та мешкав за адресою: вулиця Тургенєва, № 74/2 у місті Люботин. Пропозиція щодо перейменування цієї вулиці на честь Івана Хрисенка надійшла від воїна Андрія Семеновича Блізнякова (загиблого 17.04.2023 р.), що проживав у цьому будинку до своєї загибелі

 

• в’їзд  Тюленіна – на в’їзд  Дергачівський:

Дергачі – місто України, в Харківському районі Харківської області Дергачівської міської громади

 

• в’їзд Ушакова – на в’їзд  Мистецький;
• вулиця Ушакова   – на вулиця Мистецька;
• провулок Ушакова   – на провулок Мистецький:

Мистецтво — галузь людської культури, в якій за допомогою знаків через конкретні образи світу виражаються його узагальнені сенси. Зазвичай поділяється на літературу, образотворче мистецтво, декоративно-ужиткове, сценічне, музику та архітектуру.

В широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність

 

• в’їзд Фісака – на в’їзд Героїв Небесної Сотні;
• вулиця Фісака – на вулиця Героїв Небесної Сотні;
• провулок Фісака – на провулок Героїв Небесної Сотні;

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

 

• вулиця   Цілиноградська  – на вулиця  Парламентська;
• провулок   Цілиноградський  – на провулок  Парламентський:

Парламент – це вищий державний законодавчий орган

 

• вулиця Ціолковського – на вулиця Володимирська:

Перейменування на честь князя Київської Русі Володимира Великого

Володимир Святославич (960/963 - 1015) - великий князь київський (979 -   1015), князь новгородський (970 - 988). Хреститель Русі

Син київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Засновник династії Володимировичів.

Ініціював та сприяв хрещенню Русі у 988 році, та утворенню Київської митрополії під патронатом патріарха Константинопольського. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом.

Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. 

Національний герой України.

 

 

• вулиця   Чайковського  – на вулиця  Семена Капари;
• провулок Чайковського – на провулок Семена Капари:

       Семен Макарович Капара

       (народився у місті Люботин, Харківської області у 1894 році (за іншими даними —      1896 р.), помер 20 березня 1971 року у місті Одеса) - оперний співак (тенор)

• в’їзд Челюскіна – на в’їзд  Державності;
• вулиця Челюскіна   – на вулиця Державності;
• провулок Челюскіна  – на провулок Державності:

День Української Державності — державне свято, що відзначається щороку в Україні 15 липня, у День хрещення Київської Русі — України. Запроваджене Указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року

 

• вулиця Чернишевського   – на вулиця Василя Масловича:

      Маслович Василь Григорович  - український письменник, байкар, журналіст, засновник        часопису «Харківський Демокрит».

Народився у сім'ї лікаря з Чернігівського полку, вищу освіту здобув у Харківському    університеті, там почав і свою літературну діяльність

 

• провулок Шаляпіна  – на провулок Дзвінкий:

Відповідно до тлумачного словнику української мови дзвінкий – який чітко і голосно звучить

 

 

• вулиця Ширшова   – на вулиця Павла Глазового:

Павло Прокопович Глазовий – український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей, Заслужений діяч мистецтв України

 

• в’їзд Шмідта – на в’їзд  Захисників України;
• вулиця   Шмідта  – на вулиця  Захисників України;
• провулок Шмідта   – на провулок  Захисників України:

Захисники України— особи, які брали і беруть безпосередню участь в операціях по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України

 

 

      У селищі Барчани:

• І в’їзд Горького – на І в’їзд Соборний;
• ІІ в’їзд Горького – на ІІ в’їзд Соборний;
• вулиця  Горького – на вулиця Соборна;
• провулок  Горького – на провулок Соборний
• І провулок  Горького – на І провулок Соборний;
• ІІ провулок  Горького – на ІІ провулок Соборний;
• І тупик Горького – на І тупик  Соборний;
• ІІ тупик Горького – на ІІ тупик Соборний;

 День Соборності України — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

За тлумачним словником української мови соборний - об'єднаний; неподільний.

 

      У селищі Караван:

 

• вулиця Нестерова – на вулиця Володимира Івасюка:

      Володимир Михайлович Івасюк

(4 березня 1949 – 24/27 квітня, 1979)

      Український композитор-виконавець, музикант, мультиінструменталіст (володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортепіано, віолончель, гітара),  поет. Герой України (2009, посмертно), Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1994, посмертно), Республіканської премії ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988, посмертно) та номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття» (2001, посмертно). Син письменника Михайла Івасюка.

       Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав.

       Професійний лікар, виконавець пісень, живописець

 

У селищі Коваленки:

 

• вулиця Абдулова ­­– на вулиця Петра Сагайдачного;
• в'їзд Абдулова ­­– на в'їзд Петра Сагайдачного.

Петро Конашевич-Сагайдачний – блискучий полководець та політичний діяч, полковник, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорозької Січі, один із засновників козацького флоту. Завдяки гетьману Сагайдачному позиції козацтва на території України змінились на краще, військо запорозьке перетворилось на могутню воєнну силу, на яку мали зважати всі сусідні держави. Ім’я гетьмана Сагайдачного наводило острах на Кримський ханат і на Московське царство. Він - організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства.

 

 

• вулиця Тімірязєва – на вулиця Муравський шлях:

Муравський шлях - один із найважливіших стратегічних шляхів 16—18 століть, який пролягав із Південної України на північ до кордону з Московською державою. Етимологія назви, за однією з гіпотез, пов'язана з травою-муравою, або споришем. На місці зруйнованих горизонтів ґрунту виростає інший склад трав, що відмінний від звичайної степової рослинності. Мурава була своєрідним індикатором дороги. Низькоросла трава зростала саме в місцях зі збідненими ґрунтами

      У смт Манченки:

• вулиця Бородіна – на вулиця Івана Богуна ;
• провулок Бородіна – на провулок Івана Богуна:

Іван Богун (пом. 17 лютого 1664) український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини, полковник подільський, згодом – кальницький і паволоцький.

 

• в’їзд  Маяковського – на в’їзд Квітки-Основ’яненка;
• вулиця  Маяковського  – на вулиця  Квітки-Основ’яненка;
• провулок  Маяковського – на провулок  Квітки-Основ’яненка:

      Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко

     (18(29) листопада 1778, Основа, нині в межах Харкова – 8 (20) серпня 1843, Харків) –    український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч.  Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

      Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист захищав художні можливості української літературної мови.

      Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Українскій Вісник» (1816-1817), сприяв виданню альманаху «Молодик» (1843-1844)

 

• в’їзд  Пушкіна – на в’їзд Центральний;
• вулиця  Пушкіна – на вулиця Центральна;
• провулок  Пушкіна  – на провулок Центральний:

       Вулиця Пушкіна в смт Манченки має найбільш розвинуту інфраструктуру в порівнянні з іншими вулицями в населених пунктах на території колишньої Манченківської селищної ради (вихід до залізничного зупиночного пункту «Платформа Манченки», близьке розташування до автодороги національного значення траси М03 Харків – Київ – Довжанський; за адресою: вулиця Пушкіна № 2 розташовані дошкільний заклад та ЗОШ І-ІІІ ступеню; на сусідніх вулицях розташовані амбулаторія, бібліотека та поштове відділення). 

 

      У селі Мищенки:

• вулиця Чкалова – на вулиця Широка;
• провулок Чкалова – на провулок Широкий:

      Відповідно до тлумачного словнику української мови широкий шлях має велику ширину

       У селі Нестеренки:

• вулиця   Чайковського  – на вулиця  Олени Пчілки;
• провулок Чайковського – на провулок Олени Пчілки:

      Ольга Петрівна Косач (до шлюбу Драгоманова, відома під псевдонімом Олена    Пчілка) українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, 

публіцистка, громадська діячка.

У селі Смородське:

• вулиця Герцена – на вулиця Трипільська:

      Трипільська культура, також Трипілля, - археологічна культура часів неоліту і   раннього енеоліту, українська назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині. На території сучасної України Трипільська культура була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм В’ячеславовичем Хвойкою

 

У селищі Травневе:

• вулиця Гагаріна – на вулиця Соколят;
• провулок Гагаріна – на провулок Соколят;

Сокіл — символ мужності і військової доблесті, оберіг в битві, поході. Сокіл — сонячний символ, що означає натхнення, перемогу. З давніх часів образ сокола втілював перевагу, сильне бажання, дух, світло, був символом сміливості і відваги, гордості і благородства.

 

Зауваження та пропозиції (з відповідним обґрунтуванням) подаються у письмовій формі або надсилаються електронною поштою із зазначенням найменування (юридичної особи) прізвища, імені, по-батькові (фізичної особи) та адреси протягом 60 календарних днів з моменту оприлюднення цього повідомлення, на поштову адресу: 62433 Харківська область, Харківський район, місто Люботин, вулиця Слобожанська, 26 (тел. 741-11-63)  або на електронну пошту: lubotin.miska.rada@gmail.com,.

 Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються  і не розглядаються.

Консультації з питання, що винесено на громадське обговорення, можна отримати  в Люботинській міській раді за телефоном: 741-11-68; електронна пошта  lubotin.miska.rada@gmail.com,

Відповідальна особа за проведення громадського обговорення начальник відділу містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконкому Люботинської міської ради Денис МИРОНЕНКО.

Результати громадського обговорення будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Люботинської міської ради за посиланням:  http://lubotin-rada.gov.ua/ протягом 5 днів після проведення громадського обговорення.

Приєднані документи