Як поводяться з органікою в Європі та про досвід запровадження окремого збору органічних відходів у Львові та Люботині

Zero Waste Проєкт "Місто Нуль відходів" | Як поводяться з органікою в Європі та про досвід запровадження окремого збору органічних відходів у Львові та Люботині

В минулому дописі ми питали вас, чи компостуєте ви вдома?

Сьогодні хочемо розказати вам, як поводяться з органікою в Європі та про досвід запровадження окремого збору органічних відходів у Львові та Люботині.

Місто Харків густо забудований багатоповерхівками , тому Kharkiv Zero Waste вже відкрили ділянку для компосту на території екохабу, щоб люди мали змогу принести рештки органіки.

У Люботина є місто-побратим , яке також приєдналось до проєкту “Міста нуль відходів” . І це місто Львів. У Львові згоду про приєднання було підписано раніше, ніж у Люботині, тому в цьому місті вже встигли запровадити централізований окремий збір харчових відходів від населення та перероблення його на міській станції компостування.

1️⃣ Як це працює у Львові?

Спершу у Львові встановили окремі пластикові контейнери для органічних відходів. Потім організували логістику. Є окрема автівка, яке збирає відходи від населення. Також до міської компостовні привозять гілля та листя, які збирають комунальники.
А вже там відбувається магія  перетворення решток на добриво. Як це відбувається більш детально читайте тут   https://zerowastelviv.org.ua/lviv-compost-station/
Таким чином, влада міста заощаджує  на вивезенні змішаного сміття на полігон (це оплатно),а містяни заощаджують на комунальних платежах, бо вивезення органічних відходів є безкоштовним для мешканців. При цьому станція ще має можливість заробляти гроші на добриві для сільсько-господарських підприємств.

2️⃣ Як працює у Люботині?

Люботин робить перші кроки  свого шляху до “міста нуль-відходів”. Тому має приклад збору харчових відходів на рівні громадян. У мікрорайоні “Ромашка” за ініціативи Олександра Золотарьова було організовано збір органічних відходів від мешканців багатоквартирних будинків. Все почалося з одного компостеру. Як зазвичай, перша реакція людей на щось незнайоме була негативна. Але з кінцем сезону, восени , коли люди отримали органічне добриво для своїх городів, зацікавленість у продовженні роботи компостера у районі значно зросла.
З часом, Олександр, досліджуючи різні способи компостування, дійшов висновку, що для залишків їжі рослинного походження та відходів городини можна робити “борти”. Це вид компостування, приклад якого можете подивитись у відео. Бортами мешканці не обмежились. Для відходів від утримання малого тваринництва було зроблено компостер з шиферу. Також навчилися робити добриво з горіхового листя, яке вважається непридатним для компостування, через вміст ефірних олій.
Відповідальним за безперервну роботу компостера є Олександр з волонтерами. Наразі, коли вміст компостера стає добривом, серед мешканців будинків домового комітету “Ромашка” багато бажаючих його отримати. Добриво розподіляють між ними.
Олександр, не зупиняється на досягнутому і вже шукає рішення для утилізації залишків тваринного походження та великого гілля. Для цього планується зробити невелику дробарку, бо чим більше гілля, тим довше воно буде компостуватися.
На цьому прикладі ми бачимо, що компостування у багатоквартирних будинках можливе навіть за відсутності централізованої систему збору відходів. І це не тільки покращує довкілля, але й дає змогу зекономити на хімічних добривах та отримувати здоровий та якісний урожай.

Тож тепер ви розумієте настільки важливо компостувати та які переваги отримує місто і його мешканці. Від ваших дій залежить швидкість досягнення мети міста нуль-відходів!
#люботин_нуль_відходів #місто_нуль_відходів