До Дня міста відбулося урочисте відкриття мурал-арту
У першу суботу вересня люботинці відзначають День народження свого рідного міста. Цього року йому виповнилося 369 років. І живуть тут працьовиті люди, які вдихають у нього життя та наповнюють любов’ю. Мудрі та зовсім юні спільними зусиллями роблять Люботин сучасним, комфортним і креативним.
Подарунок до Дня міста – мурал-арт – створений спільними зусиллями Молодіжної ради, Люботинської міської ради та Південної залізниці.
Ідея юних втілена в життя мудрими. В основу муралу покладені слова люботинського краєзнавця, залізничника-ветерана Григорія Гонтаря:
Один Люботин, бо двох не буває.
Місця, де родився, завжди святі…
Хто рідну землю свою забуває,
Тому не буде щастя в житті.
У зображенні передано символ нашого міста – залізничний міст, і на ньому дві постаті: юнака, який упевнено крокує у майбутнє, і літньої людини, яка втомлено повертається до домівки, у якій народилася (художник – Анатолій Стороженко).
В урочистому відкритті взяли участь заступник голови Харківської обласної ради Вадим Данієлян, міський голова Леонід Лазуренко, депутат обласної ради Микола Уманець, члени Молодіжної ради та громадськість міста.
Інформація про автора тексту
Григорій Данилович Гонтар народився 15 січня 1942 року у селі Остапівка Лубенського району Полтавської області.
Навчався в Остапівській семирічній школі, у середній школі села Тарандинцівці. Був членом Лубенського літературного об’єднання.
Закінчив технічне училища м. Сімферополь за спеціальністю електромонтер сільського господарства, служив в армії. Отримав професію помічника машиніста тепловоза і електровоза. Більше 13 років пропрацював у депо Люботин. Занесений до Книги пошани депо Люботин. Закінчив курси машиніста, далі навчання у Кременчуцькому технікумі залізничного транспорту, де отримав спеціальність технік-механік.
Із 1978 по 1997 роки працював машиністом тепловоза у локомотивному депо Люботин.
Увесь час був активним кореспондентом деповської газети «Локомотив» и «Южная магистраль». Цікавився історією міста Люботина. Поетичні твори розміщувалися у літературно-художньому альманасі «Пролісок».