Косьміна Ольга Данилівна
Народилася 12 липня 1922р.в м.Люботині в родині машиніста паровозу місцевого депо Данила Павловича Косьміна і його дружини Марії Миколаївни. Потяг до театрального мистецтва Ольга Данилівна відчула ще в дитинстві. Можливо ,цьому сприяли гени, адже двоюрідною сестрою була відома акторка Наталія Михайлівна Ужвій. В гурті однолітків Оля- проводир, жартівлива,весела, щира товаришка. Характер мала твердий,але урівноважений Маючи гарний музичний слух,стала активною учасницею дитячого оркестру (грала на скрипці) Харківського палацу піонерів. Закінчивши загальноосвітню школу в Люботині, музичну освіту здобувала у театральному технікумі. Та війна перервала навчання. 23 серпня 1943 був убитий тато. Скрипку, відраду душі , забрав німець. Та, нарешті, Люботин звільнили наші воїни. Разом з частиною медсанбату Радянської армії Ольга Данилівна йде на фронт. Санітарка, санінструктор, вона кілька разів була поранена. Командування, дізнавшись, що вона володіє професійно грою на скрипці, призначає її до участі у військовому оркестрі…
Ольга Данилівна Косьміна нагороджена медалями та орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Мала урядові нагороди.
Після війни продовжила навчання в Харківському театральному інституті у класі Івана Мар'яненка. Закінчивши інститут працювала в трупі Харківського обласного пересувного театру (Театр Юного Глядача) до 1959 року. Здібну акторку в 1959 році запросив на роботу в український академічний драматичний театр імені Т.Г.Шевченка Лесь Іванович Сердюк. В 1959 році у складі трупи театру Ольга Данилівна брала участь в Декаді української культури в Москві. Чудова виконавиця, вона блискуче зіграла немало ролей у спектаклях. Та поранення, одержані під час війни, сімейні обставини змусили Ольгу Косьміну оселитися в Люботині в батьковому будинку,залишити велику сцену, зв'язків з якою не поривала до кінця життя.
З 1962 року працювала вихователькою в Люботинській школі-інтернаті, де вела драматичний гурток.
Померла 24 лютого 1998 року.