Практика показує, що позбавлення батьківських прав - це дуже складна процедура, яка здійснюється тільки у суді уповноваженими органами. В Україні на законодавчому рівні не передбачена можливість самостійно відмовитися від батьківських зобов'язань. Як то передбачено Сімейним кодексом України - батько і мати несуть однакову відповідальність стосовно своїх дітей. Через це, в кожного з батьків існують свої обов'язки щодо виховання й взаємовідносин зі своїми дітьми. Коли ці права якимось чином порушуються, тоді й з'являється можливість позбавити прав на дитину.

         Подавати позов до суду про позбавлення батьківських прав можуть:

- органи опіки та піклування;

- один із двох батьків;

- опікун;

- піклувальник;

- прокурор;

- дитина, якій виповнилося 14 років і більше.

         Часто, на практиці, багато матерів користуються шансом подачі позову, щоб остаточно позбавити батьківських прав колишнього чоловіка (наприклад, у тому випадку, якщо мати з дитиною мають намір виїхати за кордон, але батько не дає своєї згоди на виїзд дитини).

         Загалом, підстав для позбавлення батьківських прав існує багато, і всі вони докладно описані в Сімейному кодексі України. З основних причин позбавлення прав можна виділити такі:

- відмова одного з батьків (або обох) без вагомих причин забрати свою дитину з пологового будинку або іншого лікувального закладу;

- жорстоке поводження (не тільки фізичне, але й психічне насильство, що може завдати непоправної шкоди здоров'ю й душевному стану дитини);

- відхилення від прямих батьківських обов'язків (систематична невиплата аліментів, відсутність турботи);

- один з батьків або батько й мати разом були засуджені за навмисний злочин стосовно своєї дитини;

- у родині, де є дитина, переважає алкоголізм або наркоманія;

      - інші причини, які можуть яким-небудь чином нашкодити дитині.

      Доказами та підтвердженням підстав для позбавлення батьківських прав можуть бути:

- складений акт обстеження місця проживання дитини;

- письмовий висновок органів опіки;

- свідки з навчального й медичного закладу, які підтвердять відсутність участі одного з батьків у вихованні й житті дитини;

- документи, що свідчать про  заборгованість по аліментах;

- висновки лікарів, які підтверджують залежність одного з батьків від наркотиків або алкоголю;

- будь-які підтвердження про здійснення якого-небудь злочину стосовно дитини.