Уявімо, що ви стали щасливим власником нової квартири і маєте намір оформити свої права на неї в якомога коротші строки і з мінімальними витратами. Отже, вам потрібно звернутися до державного реєстратора за місцезнаходженням квартири. Для цього зазвичай доведеться зайняти чергу заздалегідь — рано- вранці чи навіть уночі, і врахувати те, що більшість реєстраційних дій проводяться лише у визначені дні і години. Далі на вас чекатиме тривале спілкування із чиновниками, черга в банку і, врешті-решт, отримання паперового свідоцтва. Це приблизна картина того, який вигляд мала процедура реєстрації прав на нерухомість до прийняття нового закону. 

 Тепер про те, що змінилось. По-перше, з 1 січня 2016 року ви можете самостійно обирати, до кого звертатися за вчиненням реєстраційних дій: до нотаріуса, виконавчого органу місцевої ради чи до місцевої державної адміністрації. Передбачається, що державні реєстратори працюватимуть, як правило, на рівні районів та міст обласного значення. Проте в селах, селищах та невеликих містах такі послуги, окрім нотаріусів, зможуть надавати спеціалісти сільських, селищних та міських рад, якщо рада вирішить узяти на себе такі повноваження. Крім того, якщо місцеві органи влади та громада вважатимуть за потрібне, реєстраційні послуги також надаватимуть створені ними державні або комунальні підприємства на зразок «Будинку юстиції» (так звані акредитовані суб’єкти). Акредитовані суб’єкти здійснюватимуть усі реєстраційні дії, передбачені законом, або лише виконуватимуть роль фронт-офісу, тобто прийматимуть документи і передаватимуть їх безпосередньо державному реєстратору.

Більше того, ви зможете не лише зареєструвати права на нерухомість у населеному пункті за місцезнаходженням майна, а й звернутися до будь-якого державного реєстратора в межах відповідного регіону — області, міста Києва чи Севастополя. Такий крок повинен покращити якість послуги, адже що вища конкуренція, то менше навантаження на реєстраторів, менші корупційні ризики і доступніші послуги.  

Ще одним нововведенням із нового року має стати передання доходів від плати за проведення реєстраційних дій на місцевий рівень. Це означає, що місцеві бюджети додатково отримають майже 1 мільярд гривень, який може бути спрямований на розвиток інфраструктури. Це буде сильною мотивацією для громад розвивати мережу та якість адміністративних послуг.

Як і раніше, інформація про зареєстровані права залишатиметься відкритою і загальнодоступною. Та якщо до прийняття закону рішення реєстратора надавалося в паперовій формі, то з 1 січня всю інформацію можна отримати в електронній формі, не звертаючись до державного реєстратора. Важливо, що документи, отримані з реєстру он-лайн за допомогою спеціального програмного забезпечення, матимуть таку само юридичну силу, як і їх паперовий варіант, скріплений підписом і печаткою. 

Отже, Міністерство юстиції та його територіальні органи поступово відмовляться від частини своїх функцій. Для того щоб забезпечити безперервність та своєчасність надання послуг з 1 січня 2016 року, органи юстиції ще деякий час реєструватимуть права на нерухомість та їх обтяження. Такий перехідний період триватиме щонайдовше до 30 квітня 2016 року.. Ухвалення нового закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стало результатом тривалої роботи над удосконаленням законодавства в цій сфері за участі депутатського корпусу, фахівців Міністерства юстиції та громадськості. Тож небезпідставними є позитивні очікування, що новий закон допоможе викорінити корупційні схеми і перетворити реєстраційні дії на оперативний, прозорий та зручний сервіс для громадян. 

Державний нотаріус Другої державної   

                                                                                             нотаріальної контори Харківського району

                                                                                             Харківської області Радіонова Т.І.

Переглядів: 825

Дата публікації: 14:59 29.03.2017