Люди повинні знати своїх героїв,

бо народ як велика спільність живе і має майбутнє,

поки пам'ятає своє минуле, свою історію.

Друга Світова війна, що палахкотіла 1418 днів та ночей, і сьогодні тривожить душі ветеранів, вдів, їх дітей, які самі стали давно вже стали батьками…

Минуло 67 років після війни. Та герої, які полягли заради життя і щастя наступних поколінь, не вмирають у пам'яті народній.

Разом з рідними та близькими ми сумуємо за воїнами та мирними жителями Люботина, які загинули або були закатовані у жахливі роки війни.

У ході жорстоких тривалих боїв, що чотири рази за час війни точилися на території нашого міста, під час фашистської окупації загинули тисячі громадян.

18 - 20 жовтня 1941 р. - жорстокі бої в районі м. Люботина. Наше місто захищали воїни 1051 та 1053 стрілецьких полків 300 стрілецької дивізії. У боях відзначилися рядові-кулеметники Ігнатенко, Сичов, артилеристи - Поліщук, Домовий, Бородін та інші.           

З 20 жовтня 1941 р. розпочалася фашистська окупація міста. Розпочалися масові
репресії проти населення.                                                                   

19 лютого 1943 р. у ході боїв в районі м. Харкова частинами 25-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника П.К. Казакевича звільнено м. Люботин.

8 березня 1943 р. на підступах до Харкова в районі Старого Люботина відбувся надзвичайно напружений бій між воїнами 303 стрілецької дивізії 57 армії Воронезького фронту та відбірними есесівськими військами. У бою загинула одна із рот 849 стрілецького полку. Смертю хоробрих загинув єфрейтор І.П. Абдулов, відзначилися сержанти С.С. Разін та М.С. Карнаков (всі отримали звання Героя Радянського Союзу).

З 8 березня 1943 р. в місті відновлено окупаційну владу. Розпочалися масові арешти та репресії. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами забирали невільників для відправки у Німеччину, за найменшу непокору - розстрілювали і вішали, живцем закопували у землю, палили.

За два роки окупації від рук фашистів загинуло 912 жителів Люботина.

За весь період окупації з міста на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 980 юнаків та дівчат.

26-29 серпня 1943 р. - жорстокі бої за шсТо ЛіЬботин.

29 серпня 1943 р, - місто було звільнено частинами 84-ї, 252-ї, 116-ї та 28-ї гвардійської стрілецьких дивізій. У боях за звільнення нашого міста відзначилися К.О. Орлов, М.Ф. Архіпов, О.В. ІЦербаков, Є.В.Захаров, П.І. Юров, П.І. Архипенко, О.А. Рула, П.А. Немудрий, П.М. Рогозін, Ф.Н. Іднатулін, Ш.К. Ахмеджанов, Ю.Г. Розенберг, І.К. Джинчарадзе та ін.                     

407 захисників та визволителів нашого міста навічно залишились лежати у люботинській землі.

495 жителів нашого міста загинули смертю хоробрих на великих просторах Радянського Союзу та за його межами.

За відвагу і стійкість, проявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками, 2041 люботинець нагороджений бойовими орденами та медалями, а льотчикам М. Ф. Денчику, Ю.Я.Чепізі, артилеристу П.І. Шпильку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Давно відгриміли бої, зарубцювалися рани на тілі землі, буйно колосяться хлібами поля, колись густо засіяні мінами... А події далеких років живуть у пам'яті народній, бо не можна забути тих, хто не повернувся з війни, хто віддав усього себе заради життя і щастя наступних поколінь. Пам'ять про земляків-героїв фронту і тилу, про наших визволителів священна. Вона буде жити вічно.

Влітку 1943 р. розпочався новий наступ радянських військ по визволенню території України. У ході Курської наступальної операції 23 серпня 1943 р. було звільнено м. Харків.
Наприкінці серпня на початку вересня 1943 р. надзвичайно жорстокі бої прийшлось вести Степному фронту. Німецько-фашистське командування, боячись оточення свого військового угрупування на Донбасі, перекинуло проти наступаючих радянських військ ряд дивізій з інших напрямків. У ході боїв німці створили проміжні оборонні рубежі по берегах річок Мерефа, Уди, Мжа, Ворскла. Вони перетворили у сильні вузли опору Люботин, Валки, Красноград, Мерефу та інші міста.

Переборюючи наполегливий опір, відбиваючи чисельні контратаки німецько-фашистських військ, частини 84-ї Харківської стрілецької дивізії 26 серпня 1943 р. підійшли до околиць Люботина. Бої за місто продовжувалися три доби. 29 серпня 1943 р. війська 53 армії повністю звільнили місто від ворога.
У звільненні Люботина відзначилися воїни 382 стрілецького полку 84 Харківської стрілецької дивізії. На підступах до Люботина полк потрапив в оточення. Командир полку і начальник штабу опинилися за межами полку. Командування взяв на себе командир третього батальйону Орлов Костянтин Олексійович. Він досить вміло розташував підрозділи полку, зосередивши головні сили в напрямку Водяного. У жорстокій сутичці з ворогом полку вдалося вийти з оточення і зайняти Водяне.
У боях за звільнення нашого міста відзначились бійці та командири 252 Харківсько-Братиславської Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького, 84 Червонопрапорної Харківської, 28 гвардійської Харківської, 116 Харківської стрілецьких дивізій.