Офіційний сайт Люботинської
міської ради, виконавчого комітету
Електронні петиції
Центр надання адміністративних послуг
Електронні послуги
Субсидії для населення
Комунальний прожектор
Медицина міста
Телефони гарячих ліній
Молодіжна рада
Анонс подій
10.12.2019
12.12.2019
19.12.2019
Докладніше
Нові та оновлені сторінки
У зв’язку з проведенням ремонтних робіт на централізованій мережі водопостачання по вул. Челюскіна,4   10.12.2019
Проєкт рішення "Про затвердження проміжного ліквідаційного балансу міського відділу охорони здоров’я   10.12.2019
Розпорядження № 312 від 09.12.2019 року "Про скликання LXXVII (позачергової) сесії Люботинської місь   09.12.2019
Проєкт рішення "Про розгляд проєкту міського бюджету міста Люботина на 2020 рік та прогнозу міського   09.12.2019
Проєкт рішення "Про внесення змін та доповнень до Додатку 2 та Додатку 5 Програми реформування і роз   09.12.2019
Проєкт рішення "Про внесення змін до рішення ЛМР від 18.12.2018р. №528 «Про міський бюджет міста Люб   09.12.2019
Соціально-економічне становище Харківської області за січень – жовтень 2019 року   09.12.2019
Розпорядження №308 від 05.12.2019 р. "Про скликання LXXVII сесії Люботинської міської ради VII склик   06.12.2019
Звіт про проведену роботу Люботинським КЖРЕП ЛМРХО з 02.12.2019 року по 06.12.2019 року з обслуговув   06.12.2019
Завершив свою роботу семінар-тренінг «Я – молодіжний лідер», метою якого було підвищення громадянськ   06.12.2019
Посилання
  
Пошук
Люботин | Історія міста | Люботин у роки війни
Люботин у роки війни

Люди повинні знати своїх героїв,

бо народ як велика спільність живе і має майбутнє,

поки пам'ятає своє минуле, свою історію.

 

Велика Вітчизняна війна, що палахкотіла 1418 днів та ночей, і сьогодні тривожить душі ветеранів, вдів, їх дітей, які самі стали давно вже стали батьками…

Минуло 67 років після війни. Та герої, які полягли заради життя і щастя наступних поколінь, не вмирають у пам'яті народній.

Разом з рідними та близькими ми сумуємо за воїнами та мирними жителями Люботина, які загинули або були закатовані у жахливі роки війни.

У ході жорстоких тривалих боїв, що чотири рази за час війни точилися на території нашого міста, під час фашистської окупації загинули тисячі громадян.

18 - 20 жовтня 1941 р. - жорстокі бої в районі м. Люботина. Наше місто захищали воїни 1051 та 1053 стрілецьких полків 300 стрілецької дивізії. У боях відзначилися рядові-кулеметники Ігнатенко, Сичов, артилеристи - Поліщук, Домовий, Бородін та інші.           

З 20 жовтня 1941 р. розпочалася фашистська окупація міста. Розпочалися масові
репресії проти населення.                                                                   

19 лютого 1943 р. у ході боїв в районі м. Харкова частинами 25-ї гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника П.К. Казакевича звільнено м. Люботин.

8 березня 1943 р. на підступах до Харкова в районі Старого Люботина відбувся надзвичайно напружений бій між воїнами 303 стрілецької дивізії 57 армії Воронезького фронту та відбірними есесівськими військами. У бою загинула одна із рот 849 стрілецького полку. Смертю хоробрих загинув єфрейтор І.П. Абдулов, відзначилися сержанти С.С. Разін та М.С. Карнаков (всі отримали звання Героя Радянського Союзу).

З 8 березня 1943 р. в місті відновлено окупаційну владу. Розпочалися масові арешти та репресії. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами забирали невільників для відправки у Німеччину, за найменшу непокору - розстрілювали і вішали, живцем закопували у землю, палили.

За два роки окупації від рук фашистів загинуло 912 жителів Люботина.

За весь період окупації з міста на каторжні роботи до Німеччини було вивезено 980 юнаків та дівчат.

26-29 серпня 1943 р. - жорстокі бої за шсТо ЛіЬботин.

29 серпня 1943 р, - місто було звільнено частинами 84-ї, 252-ї, 116-ї та 28-ї гвардійської стрілецьких дивізій. У боях за звільнення нашого міста відзначилися К.О. Орлов, М.Ф. Архіпов, О.В. ІЦербаков, Є.В.Захаров, П.І. Юров, П.І. Архипенко, О.А. Рула, П.А. Немудрий, П.М. Рогозін, Ф.Н. Іднатулін, Ш.К. Ахмеджанов, Ю.Г. Розенберг, І.К. Джинчарадзе та ін.                     

407 захисників та визволителів нашого міста навічно залишились лежати у люботинській землі.

495 жителів нашого міста загинули смертю хоробрих на великих просторах Радянського Союзу та за його межами.

За відвагу і стійкість, проявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками, 2041 люботинець нагороджений бойовими орденами та медалями, а льотчикам М. Ф. Денчику, Ю.Я.Чепізі, артилеристу П.І. Шпильку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Давно відгриміли бої, зарубцювалися рани на тілі землі, буйно колосяться хлібами поля, колись густо засіяні мінами... А події далеких років живуть у пам'яті народній, бо не можна забути тих, хто не повернувся з війни, хто віддав усього себе заради життя і щастя наступних поколінь. Пам'ять про земляків-героїв фронту і тилу, про наших визволителів священна. Вона буде жити вічно.


Влітку 1943 р. розпочався новий наступ радянських військ по визволенню території України. У ході Курської наступальної операції 23 серпня 1943 р. було звільнено м. Харків.
Наприкінці серпня на початку вересня 1943 р. надзвичайно жорстокі бої прийшлось вести Степному фронту. Німецько-фашистське командування, боячись оточення свого військового угрупування на Донбасі, перекинуло проти наступаючих радянських військ ряд дивізій з інших напрямків. У ході боїв німці створили проміжні оборонні рубежі по берегах річок Мерефа, Уди, Мжа, Ворскла. Вони перетворили у сильні вузли опору Люботин, Валки, Красноград, Мерефу та інші міста.

Переборюючи наполегливий опір, відбиваючи чисельні контратаки німецько-фашистських військ, частини 84-ї Харківської стрілецької дивізії 26 серпня 1943 р. підійшли до околиць Люботина. Бої за місто продовжувалися три доби. 29 серпня 1943 р. війська 53 армії повністю звільнили місто від ворога.
У звільненні Люботина відзначилися воїни 382 стрілецького полку 84 Харківської стрілецької дивізії. На підступах до Люботина полк потрапив в оточення. Командир полку і начальник штабу опинилися за межами полку. Командування взяв на себе командир третього батальйону Орлов Костянтин Олексійович. Він досить вміло розташував підрозділи полку, зосередивши головні сили в напрямку Водяного. У жорстокій сутичці з ворогом полку вдалося вийти з оточення і зайняти Водяне.
У боях за звільнення нашого міста відзначились бійці та командири 252 Харківсько-Братиславської Червонопрапорної орденів Суворова і Богдана Хмельницького, 84 Червонопрапорної Харківської, 28 гвардійської Харківської, 116 Харківської стрілецьких дивізій.

Переглядів: 602
Дата публікації: 19:46 15.02.2017
Версія для слабо- зорих